Шатинський Богдан І.
ТЕМА. Хронічні захворювання системи травлення. Хронічні гастрити, гастродуоденіти, панкреатити, ентероколіти. Виразкова хвороба Шлунка та 12-палої кишки, діагностика, лікування.
План лекції:
Вступ. Визначення поняття “хронічний гастрит, гастродуоденіт”.
Причини, класифікація, клініко-параклінічні критерії діагностики хронічних гастритів у дітей. Хелікобактеріоз: етіологія, діагностика, лікування.
Етіологія, клініка, діагностика та лікування хронічних гастродуоденітів у дітей.
Лікування та профілактика хронічних гастритів та гастродуоденітів.
Виразкова хвороба: етіологія, патогенез, клініка, лікування, реабілітація.
Клініко- параклінічна діагностика хронічних панкреатитів у дітей.
Захворювання кишківника у дітей.
Проблема ефективного лікування хронічних гастритів, гастродуоденітів, виразкової хвороби 12-палої кишки у дітей має на даний час велику медико-соціальну значимість, зумовлену провідним місцем, яке займає ця патологія в структурі захворювань органів травлення у дітей. Поширеність гастроентерологічних захворювань серед дітей за останні роки не зменшується, а навпаки, має тенденцію до зростання – з 85,7% до 110% (статистичні дані МОЗ України). Це становить реальну загрозу здоров’ю як для дітей, так і для дорослих, оскільки вказана патологія доводить до інвалідності досить значної частини населення.
Протягом останнього десятиріччя отримані нові дані про патогенетичну роль Helicobacter pylori (Нр) при хронічній патології шлунку та 12-палої кишки. У зв’язку з цим були прийняті нові класифікації хронічних гастритів (Сіднейська, Х’юстонська), розроблені та апробовані нові методи діагностики, направлені на виявленя Нp в слизовій оболонці гастродуоденальної зони.
Хронічний гастрит, гастродуоденіт – захворювання, які характеризуються запальним процесом в слизовій оболонці шлунку і 12-палої кишки.
Захворювання поліетіологічні. Виникають первинно або вторинно (на фоні якої-небудь патології). Вказуються етіологічні фактори виникнення хронічного гастриту та гастродуоденіту (аліментарні, нервово-гормональні, інфекційні фактори розвитку запального процесу). Особливо детально необхідно зупинитися в лекції на сучасних методах діагностики хелікобактеріозу ( бактеріологічний, морфологічний, цитологічний, дихальний та уреазний тести).
Хронічний гастрит (ХГ)- хронічне рецидивуюче захворювання слизової оболонки шлунку, запального характеру, яке охоплює також і підслизовий шар шлунку, супроводжується клітинною інфільтрацією, порушенням фізіологічної регенерації, із схильністю до прогресування та поступового розвитку залозистого апарату, розладами секреторної, моторної та інкреторної функції шлунку.
У дітей хронічний гастрит рідко буває ізольованим захворюванням (10-15%). Частіше зустрічається антральний гастрит у поєднанні з хронічним дуоденітом.
Класифікація:
Сучасна класифікація хронічного гастриту відповідає “Сіднейській класифікації (1990 р.) з доповненнями:
а) за етіологією: інфекційний (бактеріальний хелікобактер-асоційований, вірусний, грибковий); хімічний; аутоімунний; алергічний; особливі форми (еозинофільний, грануломатозний, інші); не диференційований за етіологічними чинником;
б) за локалізацією: осередковий (антральний, фундальний); розповсюджений (пангастрит);
в) за морфологічними ознаками: ендоскопічна характеристика (поверхневий, гіпертрофічний, ерозивний, субатрофічний, змішаний) гістологічна характеристика (поверхневий з ураженням залоз без атрофії, субатрофічний, атрофічний);
г) за станом секреторної функції шлунку ( підвищена, в нормі, знижена);
д) за фазою (стадією) патологічного процесу ( загострення, неповна ремісія,
ремісія).
ІІ.Критерії діагностики:
Наявність факторів ризику в розвитку хронічного гастриту (спадкова схильність, обтяжений гастроентерологічний анамнез та ін.).
1. Клінічні критерії:
характер скарг,
основні клінічні синдроми: больовий, диспептичний, неспецифічної інтоксикації ( в залежності від фази процесу та ...